Життя кожного з нас поділилося на два періоди: до 24 лютого та після 24 лютого. І зараз кожен українець розуміє, що де б ти не був, кожна дія важлива й треба намагатися робити те, що в твоїх силах, аби наблизити Перемогу. Кожен на своєму місці, виконуючи свою роботу, наближує нашу країну до Перемоги!
Наші працівники теж не залишаються осторонь, приготували смачненькі смаколики, які поїхали на передову до наших захисників!!!.
14 грудня завершили навчання слухачі курсу “Ручне дугове наплавлення невідповідальних конструкцій та ручне дугове зварювання у різних просторових положеннях”.
Здобуті навички дозволять якісно виконувати роботи зі: зварювання деталей у нижньому положенні шва; зварювання в стик та внапуск; зварювання таврових, кутових з’єднань; зварювання деталей у горизонтальному та вертикальному положенні шва; наплавлення простих невідповідальних конструкцій.
Навчання відбувалось в рамках проєкту «Розвиток трудового потенціалу», що реалізується ГО «Міжнародна фундація розвитку за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України»
12 грудня на базі нашого навчального закладу для учнів групи №2, що навчаються за професією “Електрогазозварник. Рихтувальник кузовів” був проведений представником компанії “ESAB Україна” майстер клас по налаштуванню сучасних плазморізальних та напівавтоматичних зварювальних апаратів. Організатором захаду був викладач Матвійчук Олекссандр.
” Сходинки до кар’єри.” – саме під таким гаслом пройшла конференція Центру професійної кар’єри Рівненського професійного ліцею та Світланою Жовнір, начальника відділу активної підтримки безробітних Рівненської районної філії Рівненського ОЦЗ. Під час конференції були висвітлені такі питання:- профорієнтаційні послуги;- пошук роботи;- професійне навчання;- відкриття власної справи.
З метою збереження традицій і культурної спадщини українського народу, в гуртожитку Рівненського професійного ліцею до дня української хустки було проведено захід: “Хустка – берегиня роду”. Під час заходу учні мали змогу поринути у світ обрядів і традицій пов’язаних з українською хусткою. Дізналися історію походження української хустки, способи її носіння в різних різних регіонах України. Також учасники заходу мали можливість долучитися до старовинного обряду пов’язування намітки.Шануймо та зберігаймо спадщину поколінь!
Щороку 7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Цікаві факти про українську хустку
• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
• Після того, як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали “засвітити волосся”. За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті.
• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею “покриватимуть” молоду на весіллі.
• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не “голими” руками.
• Хустка була “індикатором” соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.
Щороку 6 грудня ми вшановуємо Збройні Сили України. ЗСУ завжди були нашою гордістю та славою. А після початку повномасштабної війни про відвагу та професіоналізм українських воїнів дізнався весь світ. ЗСУ – це меч і щит України, наша опора та захист. Найкращі сини та дочки України борються у Збройних силах за незалежність та свободу своєї Батьківщини.
Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт