День української хустки

Щороку 7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з’явилося 2019 року, покликане об’єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.

Цікаві факти про українську хустку

• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.

• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.

• Після того, як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали “засвітити волосся”. За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті.

• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею “покриватимуть” молоду на весіллі.

• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не “голими” руками.

• Хустка була “індикатором” соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.

• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.

• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.

• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.

У Рівненському професійному ліцеї відбулася волонтерська акція «Копійки перемоги», спрямована на підтримку Збройних Сил України. У заході взяли участь учні, викладачі та працівники ліцею. Протягом акції всі охочі мали можливість долучитися до збору монет номіналом від 10 копійок, які потім передали на потреби ЗСУ. Мета заходу – об’єднати зусилля учасників освітнього процесу та зробити свій […]

В Рівненському професійному ліцеї для першокурсників відбувся виховний захід за участі представників ювенальної превенції на тему: “Захист прав та соціальних гарантій дитини; відповідальність за правопорушення”. Цікава дискусія, корисні поради та важливі знання — усе для того, щоб кожен учень знав свої права та обов’язки. Навчаємо, виховуємо, підтримуємо!

11 грудня відбулася товариська зустріч  присв’ячена до Всесвітнього дня футболу між командами  НУБІП Україна фаховий Аграрний коледж  та Рівненський професійний ліцей

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x